Діагностична лапароскопія в Одесі

Діагностична лапароскопія – безпечний, швидкий та ефективний метод малоінвазивної хірургії, який дозволяє виявити захворювання, обрати правильну тактику і, за необхідності, перейти до радикального втручання, не виконуючи лапаротомію (відкритий хірургічний доступ до черевної порожнини).

Цей спосіб діагностики необхідний, коли встановлення діагнозу ускладнене навіть на основі всіх необхідних лабораторних та візуальних досліджень, таких як УЗД, комп'ютерна томографія (КТ) тощо.

Показаннями до діагностичної лапароскопії є:

• болі в животі або малому тазу неясної етіології;
• скупчення рідини в малому тазу, причини якого не вдається встановити;
• уточнення характеру пухлини в абдомінальній порожнині/малому тазу;
• підозра на ендометріоз, позаматкову вагітність, кісти та пухлини яєчника (для визначення меж поширення та походження);
• уточнення причин безпліддя та частих викиднів.

Переваги діагностичної лапароскопії:

• малоінвазивність (менше втручання в організм) та мала травматичність;
• короткий відновлювальний період;
• низький ризик виникнення ускладнень;
• відсутність рубців.

Недоліки діагностичної лапароскопії:

Використання спеціального обладнання через невеликий хірургічний розріз обмежує повноцінні рухи в діагностованій області та сприяє викривленому сприйняттю глибини рани. Це заважає спеціалісту точно розрахувати силу, з якою він може працювати інструментами, що може призвести до виникнення травм (перфорації органів або пошкодження судин).

Як підготуватися до лапароскопії:

1. Попередньо пройти комплекс обстежень – аналізи крові та сечі, УЗД, ЕКГ та інші за призначенням лікаря;
2. За 8 годин до операції не можна приймати їжу та воду;
3. Відмовитися від прийому алкоголю та куріння;
4. Якщо ви приймаєте ліки на постійній основі, обговорити це з вашим лікарем до операції.

Як проводять лапароскопію:

Діагностичну лапароскопію проводить лікар-хірург під загальною анестезією. Тривалість нескладної процедури становить 30-60 хвилин.

За допомогою троакара (порожнистої металевої трубки) роблять невеликий отвір трохи нижче пупка. Потім, для поліпшення візуалізації, в черевну порожнину закачують вуглекислий газ, і через отвір нижче пупка вводять лапароскоп (телескопічну трубку з системою лінз). Зображення з камери проектується на монітори операційної. Хірург уважно оглядає тазові органи та тканини пацієнта, намагаючись з'ясувати причину захворювання та симптомів.

Для більш детального огляду внутрішніх органів виконують кілька маленьких отворів для введення додаткових інструментів. З їх допомогою хірург може розширити маніпуляції: видалити рубцеву тканину, внутрішньочеревну рідину, зробити забір матеріалу для біопсії. Після закінчення лапароскопії розрізи та проколи закривають або зашивають з подальшим накладенням стерильної пов'язки.

При наявності болю призначаються знеболювальні препарати.

При позитивній динаміці більшість пацієнтів протягом кількох годин після операції можуть йти додому.

Які ускладнення можуть виникнути при лапароскопії:

Будь-яке хірургічне втручання може мати ускладнення. Найбільш частими є кровотеча та інфікування. Існує невеликий ризик інших ускладнень: пошкодження органів черевної порожнини, кишківника, сечового міхура або кровоносних судин.

Коли звернутися до лікаря?

Обов'язково зателефонуйте своєму хірургу або лікарю, якщо у вас виникне будь-яка з наступних ситуацій:

• температура вище 39 °C;
• почервоніння розрізів;
• нудота або блювота;
• набряк брюшної порожнини;
• кровотеча;
• озноб;
• кашель або задишка;
• порушення сечовідведення (болісне і/або утруднене; зменшення кількості сечі, виділеної за добу);
• біль, який не контролюється ліками.

Записатися на прийом